Спогад розблоковано

I decided to finish my sketch first, and I’m actually happy with the result. Really. I’m gonna to count this piece as my first digital portrait.

Офіційно: я люблю осінь 🥰 Топ 1 пора року в моєму рейтингу улюблених сезонів. Номер 2 це весна, на цьому рейтинг всьо. 🍂

Кожну осінь я згадую про Гімнопедії Еріка Саті. Чудовий час, щоб їх переслухати 🎵

Трохи сумно, що всі мої друзі (які несподівано у мене з'явились) роз'їдуться на навчання, у нас буде куди менше можливостей збиратися по вечорах, грати і спілкуватись, вони мають старанно вчитися і виконувати купу завдань (у декого навіть буде шестиденка).

Чомусь захотілось всім цим поділитись, зрештою це мій блог, хоча рік тому він виглядав інакше (більше фандомних штук). Я не планувала, що він стане більше особистим. Тому наступний пост буде про майнкрафт! (або не буде, в мене 7 п'ятниць на тиждень лол)

Заї дістало, як іно по байдуже, кого вони лайкають і ребложать. Неможливо походити, блог пролайкати. Бачиш допис прикольний, думаєш о, треба лайкнути, але щось (інтуїція?) змушує спершу перевірити звідки реблог, а він з акаунту, який у тебе в бані (а баню я тільки русню). Весело 🥴

Хоч не вилазь з Your Tags, а підписалась я виключно на українські, щоб таких ситуацій уникати по максимуму.

Дідько, а тепер ще й підвищена. Ненавиджу повітряні тривоги І ПРИЧИНУ, З ЯКОЇ ВОНИ Є, а точніше всі 140 мільйонів причин.

Скільки ще поколінь українців чутимуть побажання щоб діти грому не боялись…

НЕНАВИДЖУ

У мене за вікном так йобнуло, ви б знали, як я перелякалась. А потім я згадала, що ⛈️гроза⛈️ існує. І що був відбій повітряної тривоги. Це всього-навсього грім, яке полегшення 😮‍💨 Українська буденність.

Ok, good luck 🍀 Добре, щасти

What do you think, why am I learning to draw at all? Of course to draw anything silly stuff I could imagine or dream of!

А ви як думали, навіщо я вчусь малювати взагалі? Звісно, щоб зображувати будь-яку фігню, яка тільки спаде мені на думку або насниться!

Ванслер є уособленням корпорацій загалом, що зосереджені на виробництві, це будь-які продукти від життєво необхідних, до безглуздого сміття. Він дає людям робочі місця та забезпечує споживачів як продуктами першої необхідності, так і непотребом. Він тримає в обороті величезні гроші, які не снились жодному мільярдеру (бо він є втіленням одночасно всіх з них).

Лоракс є уособленням сил природи. Йому боляче дивитись на те, чим займається Ванслер, але він безсилий якось цьому зарадити. Як і природа, він не здатен ненавидіти, ображатися, мститися. Він любить всіх і в нього немає улюбленців. Ванслера ж не турбують почуття Лоракса, байдуже, що він робить йому боляче. Ванслера цікавить виключно вигода, тому він користується Лораксом. Він знищує екологію своїм виробництвом.

І ми всі це робимо, ми всі трошки Ванслер або допомагаємо та підтримуємо Ванслера. Він дає нам те, що нам необхідно, або те що ми вважаємо таким. Їжу, одяг, айфони, можливість подорожувати (тобто транспорт), іграшки і розваги, робочі місця, зарплатню. Ми рідко задумуємось, який влив чинить наше споживацтво на навколишнє середовище. І це спричиняє аб'юз природи людиною.

Так, мене на ці роздуми наштовхнув мультфільм 1972 року.

Лоракс намагався відкрити Ванслеру очі на те, як він вбиває все живе навколо себе. Але відповіддю було «То що я, по-твоєму, маю зробити? Закрити виробництво і звільнити сотні тисяч робітників? Хіба це добре для економіки, для країни?» І ми прекрасно розуміємо, що ні. І Лоракс це розуміє. Паршива ситуація, в якій будь-які дії зроблять комусь гірше. Немає простого виходу із ситуації, в якій ми всі знаходимось. Персонажі алегоричні, але всесвіт насправді наш.

А ні бляха стоп, це мій телефон вирішив не сповіщати мене про нову тривогу 😡 насправді тривога зараз триває 🤬🤬 але це дійсно був грім…

У мене за вікном так йобнуло, ви б знали, як я перелякалась. А потім я згадала, що ⛈️гроза⛈️ існує. І що був відбій повітряної тривоги. Це всього-навсього грім, яке полегшення 😮‍💨 Українська буденність.

ВОУ таке я бачу вперше 🤯